novi

Нові євангелізатори для нової євангелізації

50.00грн.

Нова євангелізація не є предметом для дискусій або роздумів, а дією, яку потрібно розпочати. Вона не є іменником, а активним дієсловом. Усупереч закликам, що мотивують усіх євангелізувати, автор говорить зворотнє, що поки ти не пережив свій Йордан і свій Дамаск, а також особисту П’ятидесятницю і пройшов дорогу до свого Емаусу, не намагайся євангелізувати. Чому? Прочитай книгу – дізнаєшся!

Imprimatur: Кир Дмитро Григорак, ЧСВВ

Формат: А5, 170 ст.

Описание товара

Зміст

ПЕРЕДМОВА
ПРЕДСТАВЛЕННЯ
ДОСИТЬ, ВЖЕ ДОСИТЬ

І. ПРОФІЛЬ НОВОЇ ЄВАНГЕЛІЗАЦІЇ

А. Чи потрібна нам нова євангелізація?

Б. Нова євангелізація повинна бути новою

В. Нова євангелізація повинна бути євангелізацією

Г. Стратегія: Сплатити ціну змін

ІІ. НОВІ ЄВАНГЕЛІЗАТОРИ ДЛЯ НОВОЇ ЄВАНГЕЛІЗАЦІЇ

А. Спуститись (зійти) до Йордану: відчути Божу любов

Б. Подорожувати до Дамаску: особиста зустріч з воскреслим Ісусом

В. Піднятись до високої світлиці: отримати силу і свободу духа 

Г. Йти і бігти

ІІІ. ЩО ТАКЕ АПОСТОЛЬСЬКА КЕРИГМА

А. Відправний пункт: різниця між керигмою та катехизмом

Б. Що таке апостольська керигма

В. Зміст першої керигми

Г. Задум апостольської керигми

Ґ. Спрямованість апостольської керигми

Д. Мета апостольської проповіді

Е. Наша відповідь на Божественний задум 

Є. Не відступати до самого кінця

ІV. ВЕЛИКЕ ДОРУЧЕННЯ, ВЕЛИКЕ ОПУЩЕННЯ

А. Відправний пункт для євангелізації: євангелізувати означає проповідувати Добру Новину Ісуса

Б. Найперша, найновіша і найбільша заповідь

В. Євангелізувати − це не другорядне, це основне

Г. Велике доручення − велике упущення

Ґ. Чому ми не євангелізуємо? − Тому що ми самі ще не з’євангелізовані

Д. Коли ми не євангелізуємо

V. СІМ ПРОБЛЕМ КЕРИГМИ

1-ша проблема: Богобоязливі та набожні люди сприймають її як перевищення «своїх повноважень»

2-га проблема: Ми не цінуємо першорядну силу проповіді та перенасичуємо її катехизмовою частиною

3-тя проблема: Ми припускаємо, що керигма – це протестантська дійсність, а «католиками» стають за допомогою таїнств і набоженств

4-та проблема: Ми робимо катехизм із керигми

5-та проблема: Керигму проголошують ті вчителі катехизму, котрі самі не є свідками

6-та проблема: Ми потребуємо такої спільноти, яка б підтримувала та вітала євангелізовану людину

7-ма проблема: Єдина проблема, що не має розв’язку: ми не проповідуємо

VІ. З’ЄВАНГЕЛІЗОВАНА І РЕ- ЄВАНГЕЛІЗУЮЧА ЦЕРКВА

А. Щоб євангелізувати з великою силою, потрібно бути з’євангелізованим з великою силою

Б. Притвор язичників заполонив притвор священників

В. Якщо ти сам не з’євангелізований – ти не зможеш євангелізувати

Г. Якщо ти катехит – дозволь спочатку діяти євангелізаторам

ВИСНОВОК

Про автора

 Хосе Прадо Флорес

Народився у Морелія, Мексика, 15 травня 1947 р. Одружений зі Сузанною у Кані Галилейській у 1981 р.

Формація:

1969: Докторат з філософії у Вищому Інституті  Церковних Студій у м. Мехіко.
1970: Докорат з Біблістики у Вищому Інституті Біблійних Студій, м. Мехіко.
1972—1973: Теологія у Вищому Інституті  Церковних Студій у м. Мехіко.

1977: Нагороджений  «Великою  Відзнакою»  з «похвалою»  Брюсельським Міжнародним Інститутом Душпастирства і Катехези Lumen Vitae, Бельгія.

 Викладання: Професор Біблії в Біблійному Інституті м. Мехіко, професор біблійних мов у Вищому Інституті  Церковних Студій у м. Мехіко і професор Біблії у Католицькому Біблійному Інституті у м. Гвадалахара, Мексика. 

Письменницька діяльність: Автор 33-х книг на тему Євангелізації, Біблії, і Віднови у Святому Дусі, перекладені на 25 мов. Статті для журналів у 15 країнах.

1998: переможець “Journalism Award” присвоєне йому  “Спілкою католицької преси” (The Catholic Press Association")  у США. 

Проповідник: Проповідував у 52 країнах на пʼяти континентах, включно з Ватиканом. Проповідував ре колекції для священиків у 17 країнах. 

Діяльність:

1980: Засновник і теперішній директор Школи Святого Андрія.

1996: Засновник Душпастирського Проекту Керигма – Харизма – Койнонія  разом з о. Емільяном Тардіфом .

1987 - 1993: Латиноамериканський директор  Євангелізації 2000. Директор Міжнародного офісу Керигма – Харизма – Койнонія  до 1996 р. 

Член: 1993—1998: Міжнародної Ради Харизматичної Віднови (Рим). Член екуменічної групи ICCOWE, до 1989 р. 

Історія народження та розвитку шкіл Євангелізації іде по тій самій доріжці, що і моє навернення і може бути розділена на три етапи:

1971: Перше навернення: Від праведника до сина, що євангелізує.

Закінчувався 1971 рік, я був задоволений своїм духовним життям, оскільки вірив, що життя у повноті є призначене для іншого життя. В дійсності тоді я не був дуже віруючим оскільки мені здавалось що вже отримав  все, що можливо отримати у цьому світі.

Я тоді вивчав філософію в семінарії Місіонерів Святого Духа і моє життя, захищене навчанням і вихованням, протікало в руслі моральності та побожності. Я намагався бути добрим монахом, дотримуючись правил, хоча зазвичай моє духовне життя регульовувалося в більшій мірі законом, ніж Святим Духом

Я вважав себе добрим і не відчував необхідності у спасінні. А навіть більше того, думав, що спасіння необхідне для великих грішників, і я без сумніву не вважав себе одним із них. Я не робив тяжких гріхів, але в середині в мені гніздилось те, що є найбільшим серед усіх гріхів — фарисейство. Я завжди намагався догодити Богові, щоб Він був до мене прихильним та щоб не покарав мене. Я мусів бути добрим, щоб не бути позбавленим Його уваги.

На при кінці листопада того ж року в Центр Духовності, в якому я жив, приїхала одна дивна група. Вони співали з піднятими вгору руками та розмовляли з Богом в такий спосіб, наче б бачили Невидимого. Це викликало мене певне зацікавлення, але всі ці зовнішні знаки видавалися мені чужими для моєї духовності, радше закостенілої і формальної, проте яку я вважав більш серйозною та глибокою. Однак серед того всього  найбільше мене зацікавила їхня величезна радість. Вони здавалися мені не сповна розуму, проте задоволенні; я не вважав себе несповна розуму, проте не мав такої радості. І крім того вони пояснювали Боже Слово з такою простотою, що торкала серце. Я був професором Біблії і завжди намагався відкрити розум своїх учнів до цієї науки, проте ці прості люди, без біблійних студій, змогли торкнутися їхніх сердець, навіть моє серце було полонене.

Того вечора я сидів у першому ряді, і проповідник, глянувши мені в очі сказав до мене: “ Ти не мусиш бути добрим, щоб Бог тебе любив, Він тебе любить тому, що Він є добрий. Він любить тебе любов’ю безумовною”. Це розбило останню перешкоду, яка була в мені і коли запитали, хто хотів би отримати хрищення Святим Духом, я сором’язливо підняв руку. Тоді двоє американців, що молилися на англійській мові, наблизилися до мене і несподівано я почав плакати відчуваючи Божу присутність від якої по моєму тілу побігли мурашки, і я почав повторяти раз за разом “Господи, я не можу, але Ти можеш”. Я хотів сказати цьому таїнственному Богові, що всіми своїми зусиллями, навчанням та жертвами, я не зміг  наблизитись до Нього, але якщо б Він зміг прийти до мене. Так Він може прийти до мене.

І в цей момент, я отримав Вилиття Святого Духа, який перемінив все моє життя. Це було моє перше навернення, Господь сам мене навернув від фарисея до сина. Тому найважче навернення не є навернення з грішника на праведника, але навернення з праведника на сина. І якщо Бог зміг це зробити зі мною, Він зможе зробити це з будь ким.

Тут я пізнав своє покликання і свою місію. Бог кликав мене, щоб я євангелізував, як простий мирянин у Його Церкві.

Ось так, через кілька місяців я вже почав євангелізувати. Дух Святий перемінив мене у свідка і я йшов до різних міст Мексики, щоб вчити Біблії, оскільки мав добру біблійну формацію.

1980: Друге навернення: від євангелізатора до форматора євангелізаторів.

Євангелізаційної праці ставало що разу більше і тоді я вирішив залишити свою кафедру в Біблійному Інституті та присвятити весь мій час проповіді, відвідуючи різні міста мого краю. Так я почав працювати майже в усій Латинській Америці та Сполучених Штатах.

Наближався Великий Піст 1980 року і я був трохи втомленим, тому виріши відпочити зі своєю родиною під час Страсного Тижня. Проте щойно я приготував усе, щоб відправитись на відпочинок, як отримав перше запрошення: Чи могли б ви прийти до нашої групи, щоб пояснити сім слів Ісуса на хресті? З іншого міста мені сказали: Маємо потребу в поясненні пасхального таїнства Христа у Страсному Тижні, і так приходили до мене такі запрошення, які я старався відхилити, аж поки їх не стало сім. Тоді я почав молитися до Бога і Йому сказав: Я Тебе не розумію. Ти добре знаєш, що я маю план, який не можу змінити. Чому мені запропонували проповідувати у сімох місцях, якщо я не можу. Ні на початку, ні пізніше в мене ніколи не було більше ніж два запрошення одночасно. Тоді чому цього тижня їх є аж забагато? Ясно і впевнено я почув внутрішній голос, якого не розумів: “Чи зможеш ти пoїхати одночасно в сім місць, до яких тебе запросили?”.

Це НЕМОЖЛИВО” відповів я вголосНеможна в той самий час піти до сімох місць.

Такце МОЖЛИВО” відповів той самий неповторний голос.

Я зупинився для того, щоб подумати як можна піти в той самий час до сімох місць…цей виклик видавався нелогічним, але він був захоплюючим.

В цей момент я почав шукати в своїй уяві проект, щоб дати якийсь курс для формації апостолів Слова. Я мав певну формацію доктринальну, люди мали в цьому потребу але не існувало якоїсь конкретної системи для формації лідерів та проповідників Слова. Я поділився своєю ідеєю з моїм добрим товаришем, Пастором П'ятидесятників, Вільямом Фінком який мені сказав:

Це є дуже небезпечно, оскільки може змінити життя Церкви”.

— Я вірю, що Бог хоче цього від мене, але я не маю найменшого поняття, як це зробити; У мене немає досвіду.

Я тобі допоможу” і він зголосився мені допомагати.

Ми одразу розставили всі крапки над «і». Школа повинна бути католицькою для католиків. Я взявся за викладання доктринальної частини натомість мій товариш – частини практичної. Отже ми повинні попросити на все це дозволу в католицької церковної влади, що видавалося наче непрохідне Червоне Море, але для мене не було іншої дороги. Єпископ відповідальний за цей дозвіл якраз попросив Біла завезти його літаком до одного міста де він мав виступ на конференції. Отож ми сіли на маленький туристичний літак мого приятеля… Коли наш літак летів високо у хмарах Білл сказав: “Ваше Преосвященство, хочете покерувати літаком?

Так, відповів єпископ, а в той час я почав дуже щиро молитися.

Це є висотомір, його потрібно завжди тримати в полі зору, продовжував, навчаючи, мій приятель.

Добре, відповів єпископ.

Це компас, який вказує на напрямок руху.

Добре, відповів єпископ.

А ось це є датчик палива, яке в нас ще є.

Добре, відповів єпископ.

Тут вказується нахил літака.

Добре, відповів єпископ.

А це важіль, який служить для прискорення.

Добре, відповів єпископ.

Чи дозволите нам створити Школу Євангелізації?

Так, ствердив єпископ і ми почали знижуватися для посадки.

Це не було легко, однак дуже захоплююче. Немає нічого більш захоплюючого, ніж, ризикуючи, ходити по воді, без будь-якої людської допомоги. Є чудово розуміти, що Господь відкриє води Червоного Моря лише тоді, коли побачить, що ми ідемо. І коли ми  вже вирушимо, тоді води почнуть відступати. Так і було, ми йшли вперед, долаючи різного роду труднощі, особливо від людей добрих і милосердних, які противились цьому Проектові.

Влітку 1980 року ми розпочали перший курс в старенькому та бідному приміщенні, що було наповнене скорпіонами. Місця було для 44 осіб, прийшло 42 учасники, серед яких було двоє священиків. Курс тривав один місяць і завдяки досвіду Білла ми змогли навчитися євангелізувати. Так народилася перша школа Євангелізації названа “Школа Апостолів”.

Я вже отримав моє друге навернення: тому я не тільки євангелізував, але займався формацією євангелізаторів. Я навчився, що працювати потрібно в команді, інакше нічого з цього не вийде. Це не було справою однієї людини, але багатьох осіб. По троху долучалися інші особи.

1990: Третє навернення: від форматора євангелізаторів до форматора форматорів.

Я увійшов до проекту євангелізації 2000. Від початку я думав що Нова євангелізація буде неможливою без нових євангелізаторів, які мають пройти формацію та будуть євангелізувати. Хто це зробить?

Школи євангелізації почали множитися і виникла потреба в тому, щоб дати їм їжу. Тоді моє бачення починає розширюватися. Отож я мусів присвятити себе виховання форматорів для цих шкіл.

Я почав розуміти, що те, що було найбільш необхідне для виконання цього завдання, було бачення, яка конкретизується в баченні. І тоді я зрозумів що зі зростанням бачення поглиблювалася також діяльність. І навпаки, від реалізації діяльності наше бачення зростало.

Важливою особою на цьому етапі була Клара Маціас, що залишила все для співпраці в цьому проекті.

Так у 1994 році гірчичне зерно виросло і перемінилося в дерево Школи Святого Андрія, названої так, тому, що шукає інших “Петрів” що наслідують, служать, проповідують і люблять Господа Ісуса, більше і краще, ніж ми самі.

На початку третього тисячоліття вже існують більше 2000 шкіл євангелізації у 69 країнах, що займаються формацією євангелізаторів для Нової Євангелізації.

Таким чином, я прийшов до висновку, що так, так, є можливо євангелізувати в семи місцях одночасно… якщо формуємо євангелізаторів.

Наша мрія:  Школа євангелізації у кожній парафії Католицької Церкви. 

Отзывы

Отзывов пока нет.

Добавьте первый отзыв “Нові євангелізатори для нової євангелізації”